Словник синонімів української мови. 2014.
обривати — I а/ю, а/єш, недок., обірва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Зривати, виривати що небудь кругом, звідусіль, одне за одним з чогось. || Знімати, зривати плоди. || Пошкоджувати, обламуючи, розриваючи. 2) Сильно натягуючи, шарпаючи, порушувати цілість … Український тлумачний словник
обривати — [обриева/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
обривати — 1 дієслово недоконаного виду зривати, виривати що небудь з чогось обривати 2 дієслово недоконаного виду рити кругом, навколо чогось рідко … Орфографічний словник української мови
обносити — I обнос ити див. обношувати. II обн осити ошу/, о/сиш, недок., обнести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Проносити кого , що небудь по колу або кругом когось, чогось. 2) Обходячи всіх, пригощати чим небудь. 3) Носячи, доставляти багатьом у різні… … Український тлумачний словник
обриватися — I а/юся, а/єшся, недок., обірва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відриваючись, відділяючись від чого небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого небудь. 2) Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання… … Український тлумачний словник
обшморгувати — ую, уєш, недок., обшморга/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Стискуючи в жмені стебло рослини, рухом руки вздовж нього обривати листя, пагони і т. ін. || Обривати, обсмикувати і т. ін. 2) Спеціальними грабельками зривати рясні ягоди морошки,… … Український тлумачний словник
рвати — I 1) (порушуючи цілісність чогось, різким рухом розділяти його на частини), розривати, розірвати, роздирати, роздерти, розідрати, дерти, драти, розпанахувати, розпанахати, панахати; шматувати, розшматовувати, розшматувати, шматкувати (на шматки); … Словник синонімів української мови
запинатися — I а/юся, а/єшся, недок., запну/тися і розм. зап я/стися, пну/ся, пне/шся, док. 1) Закриватися, завішуватися чим небудь. || Накривати, зав язувати собі голову (перев. хусткою). 2) Щільно загортати на собі поли одягу, закутуватися в якусь одежину.… … Український тлумачний словник
оббивати — а/ю, а/єш, недок., обби/ти, обіб ю/, обіб є/ш, док., перех. 1) Б ючи по чому небудь, відокремлювати від нього частини. || чим, об що і без додатка. Очищати ударами, збивати з поверхні чогось які небудь нашарування. 2) Обтрушувати, обривати… … Український тлумачний словник
оббирати — а/ю, а/єш, недок., обібра/ти, обберу/, оббере/ш, док., перех. 1) з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого , чого небудь. || рідко. Очищати, звільняти кого , що небудь від чогось зайвого, непотрібного або шкідливого,… … Український тлумачний словник
